Реалізація принципу res judicata у цивільному судочинстві: досвід зарубіжних держав

Ключові слова: правова визначеність, res judicata, позитивний ефект res judicata, негативний ефект res judicata, преклюзія позову, преклюзія питань права та факту

Анотація

Статтю присвячено вивченню національних особливостей реалізації принципу res judicata у зарубіжних правопорядках. Автор досліджує преклюзивність судових рішень через виокремлення двох ефектів принципу res judicata: позитивного та негативного. Негативний ефект res judicata спрямований на недопущення повторного розгляду тотожних спорів між сторонами, якщо такий спір вже вирішений судом, натомість позитивний ефект res judicata передбачає можливість сторін посилатися на обставини, що вже були встановлені судовим рішенням у спорі між ними, у нових провадженнях, де вони беруть участь. Робиться висновок про суттєві відмінності у розумінні зазначеного принципу у країнах англо-саксонської та континентальної правових систем. Країнам англо-саксонської правової системи притаманне широке розуміння принципу res judicata, що вбирає в себе позитивний та негативний ефекти і реалізується через такі інститути, як преклюзія позову (claim preclusion) та преклюзія питань права та факту (issue preclusion). Натомість у країнах континентальної правової системи превалює вузький підхід до розуміння res judicata, що обмежується виключно негативним ефектом та відбивається у преклюзії позову, тобто у неможливості подачі тотожного позову у випадку наявності остаточного судового рішення у спорі між сторонами.

Посилання

Shany Y. (2003). The Competing Jurisdictions of International Courts and Tribunals. Oxford.
Andrews N. (2012). Three Paths of Justice: Court Proceedings, Arbitration and Mediation in England. New York: Springer.
Hovaguimian Ph. (2017). The Res Judicata Effects of Foreign Judgments in Post-Award Proceedings: To Bind or Not to Bind? Journal of International Arbitration. Vol. 34. 1. 79-106.
Brekoulakis S. (2006). The Effect of an Arbitral Award and Third Parties in International Arbitration: Res Judicata Revisited. The American Review of International Arbitration. 2006. Vol. 16. 1. 177-209.
Schaffstein S. (2012). The Doctrine of res judicata before International Arbitral Tribunals: PhD Thesis. Geneva.
Van de Velden J., Stefanelli J. (2009). The Effect in the European Community of Judgments in Civil and Commercial Matters: Recognition, Res Judicata and Abuse of Process. London: British Institute of International and Comparative Law.
Friedenthal J.H., Kane M.K., Miller A.R. (2005). Civil procedure. Fourth Edition. Hornbook series. Thomson/West
Lilly G.C. (1993). The Symmetry of Preclusion. Ohio State Law Journal. Vol. 54. 2. 289-329.
Bursak A. (2016). Notes. Preclusions. New York University Law Review. 91. 1651-1683.
Restatement of the Law (Second), Judgment. ALI/UNIDRROIT, 1982.
Kevin M. (2016). Res Judicata as Requisite for Justice. Rutgers University Law Review. Vol. 68. 1067-1141.
De Matos Diogo A. (2018). Res Judicata “Beyond Borders”: Finality and Conclusiveness Of Prior Decisions In International Arbitration. Lisbon.
Опубліковано
2020-04-15
Як цитувати
Цувіна, Т. (2020). Реалізація принципу res judicata у цивільному судочинстві: досвід зарубіжних держав. Часопис Київського університету права, (1), 220-225. https://doi.org/10.36695/2219-5521.1.2020.44
Розділ
Проблеми цивільного, господарського, трудового права та права соціального забезп